Редакторська і видавнича діяльність Богдана Дідицького (1827 – 1909 рр.)
- Деталі
- Категорія: З історії Надбужанщини
Тарас Лехман
Редакторська і видавнича діяльність Богдана Дідицького (1827 – 1909 рр.)
Хоча москвофільство в Галичині (мова – про другу половину XIX початок XX ст.) не раз ставало на заваді розвитку українського національно-патріотичного руху, губило паростки, виплекані Маркіяном Шашкевичем та іншими членами і сподвижниками «Руської Трійці», однак віддамо належне і цій течії: у її лавах було чимало громадських діячів, учених, які досліджували історію та народно-побутову культуру українців, творили літературу, поширювали знання серед народу. До них належить і наш краянин Богдан Дідицький – редактор, видавець, публіцист, письменник, науковець, громадський діяч.
Богдан (Теодосій) Андрійович Дідицький народився 27 січня 1827 року у місті Угнів (тепер – Сокальського району). Журналістські та літературні твори здебільшого підписував псевдонімами і криптонімами – Богданко; Будегріш Богдан; Б.А.Д.; Богдан А.Д. та ін.
Вивчав право у Львові та Відні. У своїй суспільно-культурній і громадській діяльності, початок якої слід датувати 1848 роком, тягнувся до москвофільства, деякий час вважався одним із його ідеологів.
Детальніше: Редакторська і видавнича діяльність Богдана Дідицького (1827 – 1909 рр.)
Краєзнавець Отець Василь Чернецький
- Деталі
- Категорія: З історії Надбужанщини
Тарас Лехман
Розвиток наукового історичного краєзнавства Прибужжя годі уявити без праць отця Василя Чернецького. За підрахунками Івана Крип’якевича, йому належить понад сто друкованих статей про історію міст і сіл, церков, монастирів Східної Галичини, низка дописів до Польської Енциклопедії. А число місто і сіл, які описав отець Василь Чернецький, сягає 50-ти позицій. Він справді неординарна особистість! Однак, як мало ми знаємо про нього…
Український греко-католицький священик, краєзнавець, журналіст, громадський та просвітянський діяч Василь Антонович Чернецький народився 7 січня 1837 року у селі Тарнава (тепер – територія Польщі). Його батько був парохом у селі Лімна. Рано втративши матір, Василь провів дитячі роки у свого дідуся, також священика, у селі Цеклинська Воля. До нормальних шкіл ходив у Яслі між 1844-1847 роками (разом із Сильвестром Симбратовичем, який згодом став кардиналом УГКЦ). Спогади про ті часи отець Василь Чернецький виклав у «Згадках з 1864 року».
З 1848 до 1853 року навчався у нижчих гімназіях Ряшева (тепер – Жешов), Перемишля, Нового Санча ; у 1854 – 1858 роках продовжував здобуття освіти у вищих гімназіях Пряшева, Кошіце, Ужгорода. Блискуче володів польською, угорською, російською, німецькою мовами, латиною. Та, передусім, зважав на рідне українське слово. Ті часи описав у «Згадках зі студентського життя».
Закінчивши богословські студії, одружився й висвятився 1862 року і до 1865 року завідував парафією у селі Туринка Жовківського повіту. Протягом 1866 – 1884 років служив на парафії у Стронятині, а з 1884 року до 1900 року був парохом у Сільці Белзькому (тепер - с. Сілець Сокальського району), а також белзьким деканом. Це була його остання парафія. Саме тут, у Сільці Сокальського повіту, 1900 року отець Василь Чернецький відійшов у Вічність. Біля церкви села й тепер зберігається його могила, дбайливо впорядкована місцевими мешканцями.
