Отець Маркіян Когут (1908 – 1998 рр.) – ісповідник і письменник
- Деталі
- Категорія: З історії Надбужанщини
Тарас Лехман
Був січень 1998 року. Різдвяні свята, як кажуть, у розпалі. Люди веселяться, радіють Новонародженому Дитятку Божому. Аж раптом одна звістка приголомшила тисячі мирян – спочив у Бозі отець Маркіян Когут, ченець Кристинопільського монастиря отців – василіян. Спочив 8 січня, на саме свято Богородиці. А ще незадовго до кончини він видав збірку власних акафістів до Діви Марії. Ніхто не сумнівався, що Пречиста покликала його до себе.
Вдень і вночі люди молилися за упокій душі цього Душпастиря. Домовина з його тілом була виставлена у церкві святого Юра у Червонограді, де він правив Богослужіння, сповідав, причащав, виголошував проповіді. Храм Божий не зачиняли протягом трьох діб, аби кожний бажаючий міг попрощатися з ним. Черги налічували сотні людей.
Отець Маркіян (Матей) Когут упокоївся у Господі в Кристинопільській обителі на 90 році життя, 74 році монаршого і 65 році священичого служіння.
Він народився 12 квітня 1908 р. в селі Ласківці (тепер – Теребовлянського району) на Тернопіллі.
Детальніше: Отець Маркіян Когут (1908 – 1998 рр.) – ісповідник і письменник
Етнографічна діяльність отця Теодора Лисяка (1817 – 1900 рр.)
- Деталі
- Категорія: З історії Надбужанщини
Тарас Лехман
Як мало ми знаємо про цікавих постатей нашого краю, які свого часу невтомно працювали на ниві української духовної культури. А деякі імена взагалі забуто широким загалом. До таких постатей належить священик, етнограф, фольклорист Теодор Теодорович Лисяк. Свої дописи підписував псевдонімом – Богдан. Об’єктом його етнографічних досліджень та фольклористичної збирацької діяльності стали Сокальщина і Жовківщина.
Отець Теодор Лисяк народився 1 березня 1817 року у містечку Угнів (тепер – м. Угнів Сокальського району). Там же отримав початкову освіту. Далі навчався у Львівській гімназії і духовній богословській семінарії, яку закінчив 1842 року, одружився. Після висвячення прибув до Остобіжа, що належав до Домашівської парафії (тепер - с. Домашів Сокальського району). Згодом жив у селах Вербиці (1846 – 1854 рр.), Должневі ( 1854 – 1900 рр.) Жовківського повіту. Друкувався у газеті «Галичо – Руський вістник», яка виходила з 1848 року по лютий 1850 року у Львові, а з березня 1850 по 1866 роки у Відні.
Отцю Теодору Лисаку доводилось працювати і здійснювати свої етнографічно – фольклористичні пошуки у доволі складних умовах. Але він став одним з тих діячів, хто продовжив справу, започатковану «Руською Трійцею».
Детальніше: Етнографічна діяльність отця Теодора Лисяка (1817 – 1900 рр.)
