З історії Надбужанщини
  • Реєстрація

Отець Маркіян Когут (1908 – 1998 рр.) – ісповідник і письменник

Тарас Лехман

   Був січень 1998 року. Різдвяні свята, як кажуть, у розпалі. Люди веселяться, радіють Новонародженому Дитятку Божому. Аж раптом одна звістка приголомшила тисячі мирян – спочив у Бозі отець Маркіян Когут, ченець Кристинопільського монастиря отців – василіян. Спочив 8 січня, на саме свято Богородиці. А ще незадовго до кончини він видав збірку власних акафістів до Діви Марії. Ніхто не сумнівався, що Пречиста покликала його до себе.
   Вдень і вночі люди молилися за упокій душі цього Душпастиря. Домовина з його тілом була виставлена у церкві святого Юра у Червонограді, де він правив Богослужіння, сповідав, причащав, виголошував проповіді. Храм Божий не зачиняли протягом трьох діб, аби кожний бажаючий міг попрощатися з ним. Черги налічували сотні людей.
   Отець Маркіян (Матей) Когут упокоївся у Господі в Кристинопільській обителі на 90 році життя, 74 році монаршого і 65 році священичого служіння.
   Він народився 12 квітня 1908 р. в селі Ласківці (тепер – Теребовлянського району) на Тернопіллі.

   14 вересня 1924 р. вступив на новіціат у Крехівському монастирі. Вже тоді в альманасі «Календар «Місіонаря» з’явилися його перші вірші. І хоч це були поетичні проби пера, але з претензією на талановитість. У періодиці цього періоду не раз зустрічалися публікації Маркіяна Когута, зокрема журналістські дописи на релігійно – духовні теми з детальним соціально – психологічним аналізом сутності суспільних явищ. 
   На свято Василія Великого 1927 р. Маркіян Когут склав свої перші монаші обіти.
   15 лютого 1933 р. в Кристинополі склав урочисту професію довічних обітів. Згодом в Добромилі студіював філософію, а в Кристинополі – теологію.
   Поряд з тим, протягом 1933 – 1937 рр. вивчав славістику у Варшавському університеті. 
   Отець Маркіян Когут був високоосвіченим священиком, блискуче володів вісьмома іноземними мовами. 
   Парафіяни, усі, хто з ним спілкувався, пам’ятають отця Маркіяна Когута як Людину з прекрасною душею і добрим, щирим серцем.
   Також вже знаємо його як здібного поета, журналіста, який залишив нащадкам чимало своїх глибоких духовних та ідейних творів: поем, віршів, п’єс, пісень, перекладів з інших мов тощо.
   Більшість поезій підписував псевдонімом Данило Паломник. Друкувалися вони й у Червоноградській міській газеті «Новини Прибужжя». На світанку Незалежності України він видав кілька поетичних збірок, акафісти до Пресвятої Богородиці, історіографічний нарис про отця Йосифа – Вельямина Рутського.
   Загалом його творчий доробок становить шість томів, презентація яких відбулася у Червонограді 2010 р. Вони вийшли друком у видавництві «Місіонар» (м. Львів).
   Священиче рукоположення о. Маркіян Когут одержав з рук Перемишльського владики, Преосвященного Йосафата Коциловського (Чин Святого Василія Великого). Це сталося 13 серпня 1933 року у Жовкві.
   З 1938 по 1944 рр. він був душпастирем у монастирі св. Онуфрія у Львові, провідником Марійського товариства пань та панянок, Третього Чину Святого Василія Великого, писав художні твори, редагував дитячий часопис «Місіонарчик».
   У 1945 – 1946 рр. о. Маркіян Когут перебував в ув’язненні в тюрмі у Львові, а потім його переслідували за віру і відправили на заслання у республіку Комі (Росія). Та навіть там священик не полишав письменницького пера. Перебування на засланні він описав у поемі «Літургія в кайданах».
   Отець Маркіян Когут ніколи не корився духом. Тільки сильна віра в Бога і молитва допомогли йому вистояти, вижити і знову повернутися до милої серцю України, відчути радість духовного і релігійного піднесення, відродження Греко – Католицької Церкви на рідній землі.
   Він і сам став найактивнішим учасником цього відродження.
   Повернувшись до Львова 1954 року, працював на різних роботах, а в підпіллі трудився як душпастир і письменник. Писав «до шухляди», але з надією, що колись ці тексти вийдуть друком (і саме в Україні). Кожний його твір ще потребує глибокого дослідження і вивчення.
   Певний час о. Маркіян Когут проживав у Володимирі – Волинському і в Червонограді. У Кристинопільському монастирі прожив свої останні роки. У Червонограді він багато займався з молоддю і дітьми, проводив катехизацію для учнів місцевої школи №4.
   У 2008 р. у селі Ласківці Теребовлянського району, на батьківщині о. Маркіяна Когута, відбулися урочистості з нагоди 100 – річчя від дня його народження і в пам’ять десятиліття кончини. На фасаді місцевої школи відкрили меморіальну дошку. Звісно, не в цій школі, але в цьому селі майбутній душпастир навчався протягом 1914 – 1920 рр. Також відбулися урочиста академія і поминальна панахида.
   Отець Маркіян Когут постійно молився до Пресвятої Богородиці, просив заступництва, аби Матір Божа випросила у свого Сина для нашої Церкви та України, її народу Божих ласк і милосердя. Тому пам'ять про нього не згасла у серцях віруючих.
   Більше того, на могилі о. Маркіяна Когута (а похований він на цвинтарі с. Бендюга Сокальського р – ну) трапляються дива зцілення та оздоровлення, про що писав греко – католицький журнал «Місіонар» та інші ЗМІ.

Література:

  • Крив’як Б. Отець Маркіян Матей Когут // Дзвіниця. – Львів, 2002. - №4.
  • Лехман Т. Отець Маркіян Когут // Новий Двір (Червоноградська міська радіостудія). – Червоноград, ефір: 12 лютого 2012 р. [Фонд: фонотека – архів Червоноградської міської радіостудії «Новий Двір»].
  • Отець Маркіян Когут, ЧСВВ // Місіонар. – Львів. 2008. – Квітень. – С. 30 – 34.

Статистика

097272
Сьогодні
Вчора
Тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий місяць
Вся статистика
176
315
933
81956
1680
1849
97272
Your IP: 54.161.108.158
Server Time: 2017-11-24 05:31:02
Счетчик joomla
777step.net