З історії Надбужанщини
  • Реєстрація

РЕВНИЙ СЛУГА БОЖИЙ – ОТЕЦЬ ДАМ’ЯН БОГУН (1910 – 2008 рр.)

Тарас Лехман

  Земля Сокальщини дала українському суспільству багатьох видатних діячів Греко-Католицької Церкви, ревних слуг Божих, сподвижників Христової віри. До них належить й отець - василіанин Дам’ян (світське ім’я - Григорій) Богун, якому Всевишній дарував майже сто років життя.
  Він народився 18 березня 1910 року у с. Цеблів поблизу м. Белза (тепер – Сокальського району), у сім’ї Михайла й Анни з роду Боднар. Хрестив його отець – прелат Кирило Селецький, співзасновник двох жіночих чернечих згромаджень – Сестер-Служебниць Непорочної Діви Марії і Сестер Святого Йосифа Обручника.
  Григорій був третьою з чотирьох дитиною у цій побожній християнській сім’ї. Їхня родина натерпілася немало горя під час Першої світової війни. 1915-го року, з наближенням російського фронту, довелося покинути власну хату. Цього ж року прийшло ще одне лихо – на італійському фронті загинув батько Григорія, який був мобілізований до австрійського війська.
  Мати, залишившись вдовою з чотирма дітьми, згодом вийшла заміж вдруге - за Василя Мокрівського, і в подружжя народилася донька Ірина.
  Вітчим ставився до прийомних дітей, як до рідних.
  У 1919-му році сім’ю спіткало нове лихо: під час протистояння між поляками й українцями село Цеблів було підпалено, вогонь вщент спопелив хату Богунів. Довелося жити «по людях».
  Початкову освіту Григорій здобув у сільській школі, яку організували вчителі Михайло Метрикула, офіцер УГА, та Іван Локач з Цеблова. Протягом 1922-1926 років завдяки їхній підтримці здібний юнак Григорій Богун навчався у Львівській академічній гімназії, захоплювався історією церкви. У цей час він вступає до Марійського товариства молоді, духовним наставником якого був о. Йосафат Маркевич, ЧСВВ. Тоді ж у нього виникає думка стати ченцем – василіанином. Слід сказати, що два представники родини Богунів на той час вже перебували у Василіанському Чині. Очевидно, що це також вплинуло на рішення Григорія – якою дорогою йти у житті.
  У 1926-му році Григорій твердо вирішив вступити до новіціату у Крехівський монастир, але потрібно було закінчити ще один рік гімназії, тож у 1926-1927-му роках навчається у Місійному інституті в Бучачі. А вже 4 вересня 1927-го року вступає до Крехівського новіціату й обирає під час облечин, які відбулися 4 березня 1928 року, нове ім’я – Дам’ян.
  Тут брат Дам’ян зустрічається з Митрополитом Андреєм Шептицьким, владикою Йосафатом Коциловським.
  Перші обіти брат Дам’ян Богун склав на Великдень 5 травня 1929-го року у Крехові, після чого разом з іншими братами переїхав до Лаврова. Там у 1929-1931-му роках закінчив курс схоластики й риторики, останні класи гімназійної освіти.
  Протягом 1931-1933-го років брат Дам’ян вивчав філософські предмети у Добромильському монастирі і 9 квітня 1933-го року у Квітну неділю склав довічні обіти у Василіанському Чині. Опісля до 1935-го року вивчає богословські предмети у Кристинополі (Червонограді), а останній третій рік богословських студій закінчує у Жовківському монастирі отців – василіан. Саме тут, 21 травня 1936-го року, Перемишльський єпископ Йосафат Коциловський (ЧСВВ) надав чотирнадцятьом молодим василіанам (в т.ч. – Дам’яну Богуну) ієрейські свячення. Він відразу з активністю поринув у вир духовного життя, сумлінно служив Богові і людям, багато працював з паствою.

Детальніше: РЕВНИЙ СЛУГА БОЖИЙ – ОТЕЦЬ ДАМ’ЯН БОГУН (1910 – 2008 рр.)

СПОДВИЖНИК ХРИСТОВОЇ ВІРИ ОТЕЦЬ ЙОСАФАТ ВОРОТНЯК (1948 – 2008 рр.)

Тарас Лехман

  СПОДВИЖНИК ХРИСТОВОЇ ВІРИ ОТЕЦЬ ЙОСАФАТ ВОРОТНЯК (1948 – 2008 рр.)
  Звістка про відхід у Вічність Йосафата Воротняка була сприйнята з глибокою скорботою багатьма мешканцями Червонограда. Для когось це стало й особистою втратою. Він запам’ятався червоноградцям як настоятель Кристинопільського монастиря отців – василіан, мудрий священик і порадник, ведучий духовних вечорів у Народному домі, релігійних програм на ТРК «Бужани», духовний наставник молоді та дітей.
  Отець Йосафат Воротняк багато займався з дітьми, сіючи в їхніх умах ази християнської науки, а в серцях – зерна любові й доброти. Тож не випадково катехитичну школу при місцевій церкві Св. Йосафата назвали його іменем.
  Навіть перебуваючи поза межами Червонограда, отець регулярно навідувався у шахтарське місто з духовними місіями.
  Отець Йосафат (світське ім’я – Павло) народився 6 липня 1948 року у багатодітній родині у с. Брезік (Боснія). Батьки були побожними греко-католиками. Їхнє коріння – з української Яворівщини.
  1965 року Павло Воротняк вступив на новіціат отців – василіан у містечку Кула (Сербія). 1966-го року склав перші монаші обіти, а у 1974-му – вічні. Вивчав філософію та богослов’я спочатку в Папському університеті в Римі, а згодом в Папському Східному інституті (1975-1977 роки) й отримав ліценціат.

Детальніше: СПОДВИЖНИК ХРИСТОВОЇ ВІРИ ОТЕЦЬ ЙОСАФАТ ВОРОТНЯК (1948 – 2008 рр.)

Статистика

095226
Сьогодні
Вчора
Тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий місяць
Вся статистика
66
22
326
80420
1483
1203
95226
Your IP: 54.158.55.5
Server Time: 2017-10-23 22:43:56
Счетчик joomla
777step.net