Історія краю
  • Реєстрація

Коротка історична довідка

   Кристинопіль заснований у 1692 році коронним гетьманом Польщі Феліксом Казимиром Потоцьким і назване на честь його дружини - Кристини Любомирської. Це місто відразу стало резиденцією графа, де він проживав постійно із сім’єю.
   Кристинопіль виріс у самому центрі надбужанської рівнини, яку прорізує ріка Західний Буг. Саме тому з давніх - давен тут поставали людські поселення.
   Археологами на землях Сокальщини знайдено посуд ранніх землеробських общин кінця кам’яної ери (ІІІ тис. до н. е.), поховання епохи міді і ранньої бронзи (1200 - 800 р.р. до н. е.): перших віків нової ери. Грецькі і римські срібні та золоті монети знайдені на цій території підтверджують, що вже в перші століття християн між нашим краєм і римською імперією були налагоджені торгівельні зв’язки.
   Вигідне географічне розташування міста сприяло швидкому його росту. В 1695 р. у Кристинополі постає замок Потоцьких і досить великий костел Св. Духа.
   В 1713р. громада греко - католиків зводить церкву Св. Юра. Саме навколо цих трьох споруд почало будуватись місто – ринкова площа та приватні будинки.
   В 1701р. на місці дерев’яного костелу, знищеного пожежею, починається будівництво нового костелу у стилі бароко, а в 1747 р. за проектом Франциска Чайки зводиться мурований монастир ордену бернардинів. В 1751 р. відомий художник Д. Бальцані намалював для костелу декілька ікон, але особливо прикрасив його Станіслав Строїнський, який в 1756 - 1758 р.р. розписав його в техніці поліхромного живопису.
   Найбільший розквіт міста припадає на часи володіння ним Франца Салезія Потоцького (1724 – 1772 р.р.) який був у ті часи одним з наймогутніших польських магнатів. Він сприяв економічному розвитку міста – збудував млин, тартак, цегельню та організував торгівлю збіжжям, цеглою.
   Воєвода, будучи не біднішим за короля, всіляко намагався підкреслити своє багатство. Він будує новий розкішний палац у французькому стилі (1756 - 1762). Зводив його відомий архітектор П"єр Ріко де Тірреджелі, який, враховуючи смаки господаря, свідомо у бароковій споруді оберігає замкові форми. На версальський манер було зроблено 2 двори: передній, оточений по боках стайнями і каретними та народний - за фасадом будинку. Брама при в’їзді отримала форму тріумфальної арки.
   Внутрішнє оформлення палацу архітектор виконав у стилі рококо, який тільки починав з’являтися на наших землях. З усіх боків палац був оточений прекрасним парком, на якому виразно позначився вплив Версалю. Він вирізнявся багатством водних каналів, штучних каскадів і фонтанів.
   При Ф. С. Потоцькому було завершено формування центральної частини міста. В 1771 – 1775 р.р. на місці дерев’яного храму зводиться мурована церква Св. Юра з монастирем Василіян. Збудував церкву архітектор Іван Зельнер, який поєднав в ній риси рококо і класицизму. Зовнішній вигляд і внутрішнє планування підкреслювали приналежність до східного обряду. Славилася церква чудотворною іконою "Кристинопільська Божа Матір", мощами Св. Василія Великого та Св. Онуфрія Пустиножителя, духовними скарбами. Тут зберігалась 12 - томна рукописна "Мінея", датоване 1712 - 1719 р.р. та "Кристинопільський Апостол" з XII ст. (названий пізніше за місцем зберігання). З перших днів свого існування цей монастир розгорнув широку просвітницьку діяльність і зіграв визначну роль як в історії Кристинополя, так і в історії краю. Вже в 1794 р. при ньому була організована школа і шпиталь. Приблизно в ті ж часи в Кристинополі було збудовано 2 синагоги. Таким чином в місті існувало 3 духовних центри, які обслуговували все населення міста: іудеї в, німців, русинів та поляків.
   В кінці XVIII століття місто значно розбудувалось і нараховувало понад 200 дворів.
Крім землеробства жителі міста займались ремісництвом, торгівлею, плотарством. В місті працювали ґуральня, лимарня, сідельна майстерня, ткальна полотна і миловарня.
   Період 50 - літнього розквіту змінився довготривалим періодом занепаду. Справжньою бідою для міста став поділ Польщі у 1772 році. За володіння цими землями точилася запекла боротьба між Росією та Австро - Угорщиною. Місто неодноразово переходило з рук в руки і в результаті військових дій було сильно зруйноване. Після того, як тут утвердилась влада Австро - Угорщини, Потоцькі продають Кристинопіль у 1781 році.
   Часта зміна власників на протязі кінця XVIII ст. - початку XIX ст. привела до занепаду міста.
   Пожвавлення економічного і культурного життя в Кристинополі відбувається в другій половині ХIХ століття. Відбудовується млин, зводяться винокурня і пивоварня, пожвавлюється торгівля. Кристинопіль стає одним з головних місць торгівлі зерном.
   З побудовою шляхів Кристинопіль - Великі Мости (1876 р.), Кристинопіль – Жовкла (1878 р.) і прокладенням залізниці Рава –Руська – Кристинопіль - Сокаль у 1884 р. господарське життя ще більше пожвавилось.
На переломі ХІХ - ХХ ст. у житті Кристинополя сталися великі зміни. Тут проходить прискорений розвиток суспільних і національних сил. Відкривається ряд промислових підприємств: хімічна фабрика Лемпарта і Дідушицького, фабрика цементних виробів Левицької й Вайнберга, тартак Лемпарта. Місто розрослось і число його жителів у 1906 році стало 5906 чоловік.
   При підтримці духовенства українська інтелігенція засновує кооперативний рух. В 1905р. було заложено касу для всіх русинів міста ("Руський Народний дім") пізніше кредитово - торгівельну спілку "Руська каса", яку організував отець Юліан Дацій.
   В 1894 р. в місті була створена і перша політична організація, що відстоювала інтереси українців "Руська Рада". Створенню політичних та економічних організацій сприяла діяльність просвітницьких товариств. Перша народна читальня в Кристинополі відкрилась в 1885 році. В 1888 р. при монастирі василіан почав діяти новіціат Чину Св. Василія Великого. Тут викладали богослов’я, а серед викладачів були визначні діячі української церкви і краю А. Шептицький, Й. Коциловський, П. Гойдич та інші.
   Церква в Галичині, як ніде в світі, злилась з національно -патріотичним і культурно - просвітницьким життям краю. Її священнослужителі були носіями духовності, освіти та національної ідеї. Саме з Кристинопільського монастиря вийшло ряд визначних постатей, таких як Платонід Філяс, Віталій Грацюк, Атанасій Калиш, Йосиф Скрутень, Володимир Стех, Юліан Дацій. 
   Платонід Філя, уроженець поближнього села Добрячин - визначний діяч церкви, засновник популярного журналу "Місіонар". Крім того він брав активну участь у політичному житті ЗУНР і був послом в її парламенті. З Тартакова походить о. Йосиф Скрутень - засновник видавництва "Записки чину Св. Василія Великого".
   Віталій Градюк, уроженець Кристинополя, був протоігуменом Галицької Провінції, який дбав про розвиток освіти, духовності та чернечого життя в Галичині, за що був в 1945 році арештований і 12 років перебував у сибірських таборах. Володимир Стех, все свідоме життя якого пов’язане з Кристинополем, закінчив богословські студії та консерваторію. Є одним з перших професійних композиторів в історії греко - католицької церкви. Його духовні пісні, які стали популярні у всьому краї, виконуються в храмах і сьогодні. 
   В кінці ХІХ - поч. ХХ ст. в Кристинополі виникло 2 нових духовних центри – Згромадження сестер мироносиць (1910 р.), завданням яких було виховання та навчання сиріт, догляд за хворими та немічними людьми.
   Сприяла церква і розвитку світської науки – священики опікувалися парафіяльними школами, де викладання велося українською мовою.
   Саме в такій школі навчався відомий поет і публіцист, уроженець Кристинополя Василь Бобинський (1898-1938 р.р.). Був хорунжим УГА і в окопах написав збірку стрілецької поезії. Після війни вийшли його перші поетичні збірки і публіцистика. Він працює в літературних журналах "Світло" та "Вікна". В 20 - х роках вступає до КПЗУ, співпрацює з групою революційних письменників "Горно". За пропаганду прорадянських поглядів був заарештований польською владою, а після виходу на волю у 1926 році виїхав зі сім'єю на радянську Україну. Жив у Харкові, навчався в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Шевченка, працював у спілці письменників в групі "Західна Україна".
   В 1933 р. органами ДПУ був арештований за службу в УГА та в 1938 р. розстріляний.
   Під час I - ої світової війни Кристинопіль майже рік перебував в зоні військових дій, які призвели до значних людських і матеріальних втрат. Крім того, тут почалась боротьба між поляками і воїнами УГА.
   Після падіння УНР Кристинопіль увійшов до складу Польщі.
   В 20 – 30 - х роках в Кристинополі нового розвитку набула кооперація. Виникла промислова спілка "БУГ" та дві кооперативні крамниці, відкрилась 7 - класна школа та друга читальня "Просвіти", "Рідна школа".
   Перша хвиля воєнних акцій II - ої світової війни прокотилась через Кристинопіль досить швидко і місто опинилось в німецькій зоні окупації.
   В липні 1944 р. радянські війська увійшли в Кристинопіль. За договором від 16.08.1945 року між СРСР і Польщею Кристинопіль увійшов до складу ПНР. В результаті проведення операції "Вісла" все українське населення було вивезене на західні землі Польщі.
   15 листопада 1951 року була укладена нова угода про радянсько - польський кордон і Кристинопіль увійшов до складу УРСР та перейменовано в Червоноград. Основою, на якій почав розвиватись радянський Червоноград стали розвідані поклади кам’яного вугілля.
   Мешканці Червонограда внесли свій вклад у здобуття незалежності України. Тут розпочав свою правозахисну та політичну діяльність Степан Хмара. В 1974 р. він прилучився до випуску підпільного видання "Українського вісника", в якому відстоював ідею незалежності України, за що був ув’язнений органами КДБ.
   В кінці 90 - х років в місті виникли осередки перших національно-патріотичних організацій, таких як Товариство української мови ім. Т.Шевченка, УГС та РУХ. Влітку 1989 року червоноградські шахтарі підтримали своїх донецьких колег і приєднались до перших акцій протесту. В серпні 1990 року за рішенням сесії міської ради на вимогу страйкуючих шахтарів у Червонограді вперше в СРСР було демонтовано пам’ятник Леніну.

Статистика

092116
Сьогодні
Вчора
Тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий місяць
Вся статистика
11
36
47
77685
762
1375
92116
Your IP: 54.80.41.172
Server Time: 2017-08-22 12:48:36
Счетчик joomla
777step.net