З історії Надбужанщини
  • Реєстрація

ПЕТРО СТЕФАНИШИН – ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ СОКАЛЬЩИНИ

Тарас Лехман

   Імена багатьох колись відомих, але згодом замовчуваних через політичні утиски наших краян повертаються до сучасників. До таких належить і Петро Стефанишин – журналіст, письменник, редактор, видавець, громадський діяч Сокальщини.
   Петро Семенович Стефанишин народився 29 січня 1901 року у Сокалі. Він був другою дитиною у селянській сім’ї Семена та Анастасії Стефанишинів. Після відбуття обов’язкової служби батько Петра працював у скарбному уряді.
   Початкову освіту Петро Стефанишин здобув у Стрижневі, де в 1907-1911 роках закінчив чотири класи народної кшоли і відразу переїхав до Сокаля. Тут продовжив навчання у Сокальській державній гімназії. Під час листопадових подій 1918 року Петро Стефанишин вже був семикласником гімназії. У цей час брав активну участь у перебранні влади від австрійської адміністрації.
   Належав до студентської сотні п’ятої Сокальської бригади УГА. Завданням цієї бригади було у випадку сильнішого наступу поляків на українські оборонні позиції вздовж кордону    Сокальського повіту зміцнити його оборону. Тобто, бригада виконувала функції резервної. Очевидно, що це було ще й продиктовано молодим віком вояків їх незрілістю та «необстріляністю». А такі становили більшість. 1919 року під час відступу Української Галицької Армії на схід Петро Стефанишин потрапив у польський полон під Копичницями. Після кількамісячного перебування у таборі для полонених у Пікуличах повернувся до Сокаля, де захотів продовжити навчання.
   У 1920-1921 роках склав екстерном випускні гімназійні іспити. Тож після закінчення гімназії записався до Українського таємного університету у Львові на філософський відділ. Тут вичав латинську літературу, грецьку міфологію та україністику. Здобуті знання згодом неабияк знадобилися йому у творчій діяльності, журналістській практиці.

Детальніше: ПЕТРО СТЕФАНИШИН – ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ СОКАЛЬЩИНИ

У ПАТРІОТИЧНОМУ ПОРИВІ

Тарас Лехман

   (З історії Сокальської повітової газети «Голос з-над Бугу»)

   Листопадові події 1918-го року, проголошення ЗУНР, сприяли появі багатьох українських газет у повітових містечках Східної Галичини. Не став винятком і Сокаль.
   12 грудня 1918-го року тут вийшов друком перший номер газети «Голос з-над Буга» (за оригіналом видання – саме закінчення «а», а не «у», що відповідало тодішнім нормам правопису), як орган Сокальської повітової ради, і вона стала першою друкованою газетою-ластівкою на теренах Сокальщини. Часопис висвітлював процеси будівництва молодої держави і розгортання українсько-польської війни (1918-1919 рр.) на північно-західних кордонах ЗУНР, друкував поіменні списки полеглих у боях українських січових стрільців, воїнів Української Галицької Армії. Основні рубрики: «Новинки», «Вісті з краю», «З світа», «Урядова часть», «Звідомлення про бої».
   Перший редактор – Ярослав Біленький.
   Після поразки ЗУНРу у 1919 році газета припинила своє існування. Відновила вихід аж у 1936 році і виходила до 1938 року. Хоча спочатку була задекларована як двотижневик, але перших два роки приходила до читачів не завжди регулярно.
   Газета (обсяг – чотири сторінки, кожна обсягом формату А 3) започаткувала подвійний облік номерів: щомісячний і наскрізний – від 1-го числа. З 15 липня 1938 року, коли видання стало тижневиком, редакція запровадила новий, щомісячний відлік чисел.

Детальніше: У ПАТРІОТИЧНОМУ ПОРИВІ

Статистика

092116
Сьогодні
Вчора
Тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий місяць
Вся статистика
11
36
47
77685
762
1375
92116
Your IP: 54.80.41.172
Server Time: 2017-08-22 12:46:23
Счетчик joomla
777step.net