З історії Надбужанщини
  • Реєстрація

Краєзнавець Отець Василь Чернецький

Тарас Лехман

   Розвиток наукового історичного краєзнавства Прибужжя годі уявити без праць отця Василя Чернецького. За підрахунками Івана Крип’якевича, йому належить понад сто друкованих статей про історію міст і сіл, церков, монастирів Східної Галичини, низка дописів до Польської Енциклопедії. А число місто і сіл, які описав отець Василь Чернецький, сягає 50-ти позицій. Він справді неординарна особистість! Однак, як мало ми знаємо про нього…
   Український греко-католицький священик, краєзнавець, журналіст, громадський та просвітянський діяч Василь Антонович Чернецький народився 7 січня 1837 року у селі Тарнава (тепер – територія Польщі). Його батько був парохом у селі Лімна. Рано втративши матір, Василь провів дитячі роки у свого дідуся, також священика, у селі Цеклинська Воля. До нормальних шкіл ходив у Яслі між 1844-1847 роками (разом із Сильвестром Симбратовичем, який згодом став кардиналом УГКЦ). Спогади про ті часи отець Василь Чернецький виклав у «Згадках з 1864 року».
   З 1848 до 1853 року навчався у нижчих гімназіях Ряшева (тепер – Жешов), Перемишля, Нового Санча ; у 1854 – 1858 роках продовжував здобуття освіти у вищих гімназіях Пряшева, Кошіце, Ужгорода. Блискуче володів польською, угорською, російською, німецькою мовами, латиною. Та, передусім, зважав на рідне українське слово. Ті часи описав у «Згадках зі студентського життя».
   Закінчивши богословські студії, одружився й висвятився 1862 року і до 1865 року завідував парафією у селі Туринка Жовківського повіту. Протягом 1866 – 1884 років служив на парафії у Стронятині, а з 1884 року до 1900 року був парохом у Сільці Белзькому (тепер - с. Сілець Сокальського району), а також белзьким деканом. Це була його остання парафія. Саме тут, у Сільці Сокальського повіту, 1900 року отець Василь Чернецький відійшов у Вічність. Біля церкви села й тепер зберігається його могила, дбайливо впорядкована місцевими мешканцями.

   Він з особливим завзяттям займався справою піднесення матеріального добробуту дяків. У 1885 році скликав перші дяківські збори у Кристинополі (Червонограді), намагався порушити цю справу у Віденському парламенті через послів Галицького сейму. 1891 року заснував дяківське товариство для Перемиської єпархії. А 1895 року сприяв заснуванню політичного товариства «Руська Рада» у Сокалі.
   У некролозі львівська газета «Діло» назвала отця Василя Чернецького щирим патріотом, просвітянином та народним діячем і письменником, з яким єднали редакцію найсердечніші зв’язки. Часопис «Батьківщина» ще за життя отця Василя Чернецького відзначив, що у всіх парафіях він мав повагу серед людей.
   Отець Василь Чернецький надзвичайно активно займався просвітянською діяльністю і заснував читальні «Просвіта» у Стронятині, Підлісках Малих, Кошелеві, Новому Селі, Ременеві, Вислобоках, Кристинополі, Сільці, Пархачі (Межиріччя), Добрячині. Інколи на власні кошти передплачував для них пресу. На його запрошення на відкриттях читалень побували гімназійні професори зі Львова – Євген Савицький, Анатоль Вахнянин, Григорій Врецьона та інші. Вони виступали з цікавими лекціями і доповідями, сповненими національного патріотичного слова.
   Водночас душпастир активно займався дослідженням минувшини цих та інших місцевостей. Як краєзнавець отець Василь Чернецький постійно друкував свої дописи у «Слові», «Проломі», «Ділі», «Руській Раді», «Батьківщині» та інших виданнях.
   Цікавитися історичним краєзнавством дослідник почав ще у студентські роки. Згодом він уклав «Хроніку Львівської духовної семінарії» та «Хроніку Кристинопільського монастиря отців - василіан Святого Юра». Остання друкувалася у газеті «Діло» за 1890 рік. Досліджуючи архівні джерела, хронікальні записи, зроблені ченцями монастиря, отець Василь Чернецький констатує: церква і монастир збудовані у 1771 – 1775 роках. Фундатором монастиря був граф Селезій Потоцький. У храмі є чудотворна ікона Кристинопільської Матері Божої, яку 1775 року отцям – василіанам подарувала родина Садовських. Сучасний вигляд монастирська церква має з 1885 року, бо три роки раніше страхітлива пожежа її суттєво знищила. З 1888 року Кристинопільський монастир став студійним домом для василіанських студентів, які вивчали тут богослов’я. З хроніки дізнаємося й багато інших цікавих фактів про історію Кристинопільської чернечої обителі.
   Серед краєзнавчих публікацій отця Василя Чернецького досить цікавими є «Від Мостів Великих (Могили під фундаментом церкви)», «Церква в Тартакові», «Церква в селі Завишня», «Літописні матеріали до історії міста Сокаля до 1840 року», «Звістка о стариннім місті Ярославі і його церкви» та інші. Готуючи матеріали до друку, краєзнавець ретельно працював з хроніками, літописними та архівними джерелами, навіть використовував народні перекази, легенди, вивчав етимологію власних географічних назв, добирав ілюстрації.
   З плином часу, через пожежі, воєнні лихоліття багато святинь було зруйновано, оригінальні рукописні джерела, хроніки, церковні книги назавжди зникли. Але їх можна, так би мовити, «відновити» завдяки публікаціям отця Василя Чернецького.
   Дослідник-краєзнавець активно співпрацював з «Книжочкою Мисійною», де вийшли друком його статті «Монастир отців – василіан у Крехові», «Монастир отців – василіан у Жовкві», «Церква в Добрячині в окрузі Сокальськім» та інші. У «Бібліотеці для Руської молодежі» вийшли друком його праці «Шведи у Львові 1704 року», «Звістки о місті Перемишлі». Це були окремі книжкові видання. Краєзнавчі дослідження отця Василя Чернецького друкувалися також у видавництві імені М. Качковського та «Временнику Ставропігійського інституту».
   У 1939 році схвальну статтю «Отець Василь Чернецький і його історико – краєзнавчі праці» з бібліографічним списком надрукував у журналі «Наша Батьківщина» (м. Львів) Іван Крип’якевич, який високо оцінив його подвижництво на ниві української культури.

Статистика

097272
Сьогодні
Вчора
Тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий місяць
Вся статистика
176
315
933
81956
1680
1849
97272
Your IP: 54.161.108.158
Server Time: 2017-11-24 05:30:45
Счетчик joomla
777step.net