Краєзнавець Отець Василь Чернецький

Деталі

Категорія: З історії Надбужанщини

Тарас Лехман

   Розвиток наукового історичного краєзнавства Прибужжя годі уявити без праць отця Василя Чернецького. За підрахунками Івана Крип’якевича, йому належить понад сто друкованих статей про історію міст і сіл, церков, монастирів Східної Галичини, низка дописів до Польської Енциклопедії. А число місто і сіл, які описав отець Василь Чернецький, сягає 50-ти позицій. Він справді неординарна особистість! Однак, як мало ми знаємо про нього…
   Український греко-католицький священик, краєзнавець, журналіст, громадський та просвітянський діяч Василь Антонович Чернецький народився 7 січня 1837 року у селі Тарнава (тепер – територія Польщі). Його батько був парохом у селі Лімна. Рано втративши матір, Василь провів дитячі роки у свого дідуся, також священика, у селі Цеклинська Воля. До нормальних шкіл ходив у Яслі між 1844-1847 роками (разом із Сильвестром Симбратовичем, який згодом став кардиналом УГКЦ). Спогади про ті часи отець Василь Чернецький виклав у «Згадках з 1864 року».
   З 1848 до 1853 року навчався у нижчих гімназіях Ряшева (тепер – Жешов), Перемишля, Нового Санча ; у 1854 – 1858 роках продовжував здобуття освіти у вищих гімназіях Пряшева, Кошіце, Ужгорода. Блискуче володів польською, угорською, російською, німецькою мовами, латиною. Та, передусім, зважав на рідне українське слово. Ті часи описав у «Згадках зі студентського життя».
   Закінчивши богословські студії, одружився й висвятився 1862 року і до 1865 року завідував парафією у селі Туринка Жовківського повіту. Протягом 1866 – 1884 років служив на парафії у Стронятині, а з 1884 року до 1900 року був парохом у Сільці Белзькому (тепер - с. Сілець Сокальського району), а також белзьким деканом. Це була його остання парафія. Саме тут, у Сільці Сокальського повіту, 1900 року отець Василь Чернецький відійшов у Вічність. Біля церкви села й тепер зберігається його могила, дбайливо впорядкована місцевими мешканцями.

Детальніше: Краєзнавець Отець Василь Чернецький

На Україну повернутись...

Деталі

Категорія: З історії Надбужанщини

(Штрихи до біографії отця Василя Зінька – священика, журналіста, письменника, науковця)

Тарас Лехман

   Багатьох славних представників українського народу дала Прибузька земля, благословенна Сокальщина. Серед них – греко-католицький священик , отець Василь (Володимир) Зінько, Чину Святого Василія Великого. Він також був журналістом, публіцистом, редактором, письменником, науковцем. Ті, хто його знав, згадують: надзвичайно розумний і толерантний, веселий і жартівливий, а водночас – рішучий і безкомпромісний… Але, на жаль, для багатьох це ім’я залишається маловідомим.
    Майбутній священик народився 15 лютого 1922 року у м. Сокалі в сім’ї Миколи Зінька та його дружини Марії з роду Шидловських. У родині завжди панували дух любові до Бога та церкви, патріотичні настрої. Батько Володимира був воїном Української Галицької Армії, ходив за Збруч, потрапив у польський полон. Проте жодні тортури на зламали його волі.
    У 1928 – 1934 роках Володимир Зінько закінчив шість класів народної школи у Сокалі, а в 1934 – 1936 роках навчався в ювенаті (гімназії) отців-редемптористів у Львові.
   У жовтні 1936 року з батьками та молодшим братом Романом – Левом їде до Аргентини, де сім’я оселяється в провінції Чако, на півночі країни. Там заробляє на прожиття вирощуванням бавовни.
    Батьки добре усвідомлювали прагнення сина до навчання і духовного життя, тож всіляко намагалися його підтримати.
    У липні 1939 року Володимир Зінько їде до Бразилії, де навчається у Малій василіанській семінарії святого Йосафата в Прудентополі. Закінчивши семінарію, 21 січня 1941 року під час облечин Володимир Зінько приймає нове ім’я – Василь.
    Після закінчення новіціату і складання перших чернечих обітів, 4 жовтня 1942 року брат Василь Зінько разом з іншими братами чернечої обителі переїхав до Ірасеми у провінції Санта-Катарина, де у 1942 – 1946 роках пройшов схоластикат, вивчав філософію і богослів’я. Там же складає Богові урочисту монашу професію. Через рік переїжджає до Прудентополя і приймає священичі свячення з рук єпископа м. Понта Гросси – владики Антонія Мазаротто.

Детальніше: На Україну повернутись...

Вірші та малюнки для найкращої в світі

Деталі

Категорія: Події

   У міській бібліотеці для дітей вже втретє відбувся міський конкурс «Ми матір називаємо святою», присвячений Дню матері. Конкурс був організований спільно з Товариством «Надбужанщина»(голова Володимир В’язівський).

   Діти віком від 7 до15 років надали свої роботи утрьох номінаціях :
-малюнок: «Моя мама найкраща у світі»;
-міні – твори: «Мама,як сонце у моєму віконці»;
- поезія: «Колискова для мами».

   Переможцями у різних номінаціях стали :
   Номінація малюнок «Моя мама – найкраща у світі»

I –е місце Гандзевич Юлія - БДЮТ
II –е Бурко Катерина – ГОНМ «Ніка»
Дубанович Уляна – ЧНВК «СШ - колегіум» №3
III – е Орищин Софія – ЧЗШ І - ІІІ ст. №4
Кузій Надія - клуб «Дружба»
Сковрон Софія – ЧНВК «СШ - колегіум» №3

   Міні-твори: «Мама, як сонце у моєму віконці»

I-е місце Кубінська Уляна – ЧЗШ І -ІІІ ст.№5
II – е Марусенко Вікторія – ЧЗШ І -ІІІ ст. №9
III – е Шеремета Ірина – Червоноградська гімназія

   Номінація поезія «Колискова для мами»
   Молодша вікова категорія:

I-е місце Маїк Богдан – Червоноградська гімназія
II- е Станько Вікторія – ЧЗШ І-ІІІ ст. №9
Равлик Марта – ЧЗШ І-ІІІ ст. №9
III – е Жуковець Ліда – с. Поториця («Щаслива родина»)
Ярмолюк Ярина – ЧЗШ І-ІІІ ст. №4

   Старша вікова категорія

I –е місце Заяць Ярина – ЧЗШ І-ІІІ ст. №4
II – е Дукач Назар – Червоноградська гімназія
Ратушинська Тетяна –ЧЗШ І-ІІІ ст.№7
Стасів Вікторія – м. Львів (МАЛіЖ)
Оцінили роботи конкурсантів члени журі : представники літературного об’є днання «Третій оберіг» Ігор Дах та Ольга Голузинець, вчитель образотворчого мистецтва ЧНВК «СШ- колегіум» №3 Уляна Свідерська.
Підтримку бібліотеці у проведенні конкурсу надали депутат Червоноградської міської ради Родіон Міллер, приватний підприємець Микола Лебезун та Євген Сидоренко, директор книжкового магазину «Юлія».

«Я пам'ятаю щастя мить»

Деталі

Категорія: Новини

Г. Полянська, бібліотекар відділу обслуговування

   Ім'я Людмили Когут добре відоме поціновувачам сучасної української літератури. Її книги про звичайну жіночу долю, мрії і сподівання, сльози і сміх, комічне і трагічне, що йде поруч у житті. 19 травня письменниця завітала до Червоноградської центральної бібліотеки на творчу зустріч із своїми шанувальниками «Я пам'ятаю щастя мить».
   Пані Людмила розповідала про свої перші кроки у літературі, події, що змусили взятися її за перо, особисте життя та творчі плани на майбутнє. Книжкова виставка «У всіх моїх творах – любов» познайомила відвідувачів із книгами, яких у творчому доробку Людмили Когут уже п'ять. Бажаючі мали змогу придбати книжки та отримати автограф письменниці.
   Зустріч пройшла за підтримки спонсорів Миколи Гвоздика, депутата Червоноградської міської ради та Ярослава Третяка, директора ринку «Майдан».