Ольга Бондарчук, провідний бібліотекар філії №9
Відродження читання, як духовної потреби дитини, є пріоритетним напрямком роботи бібліотеки-філії №9. Адже маленький читач тільки вступає в життя, у нього ще немає достатньо досвіду, і тому книги повинні стати для нього невичерпним джерелом знань, надійним другом і порадником.
Зараз частіше Інтернет замінює процес спілкування з книгою та роздуми над прочитаним. Працівники бібліотеки не втомлюються повторювати слова митрополита І. Огієнка: «Читання – це праця корисна та приємна. Тому читайте завжди і всюди, де тільки є для цього можливість, тоді читання стане Вашою звичкою, а вона є ознакою висококультурної людини…». В нашій бібліотеці оформлено мальовничий стенд «Сад читачів». В цьому «саду» представлено кращих читачів, для котрих книга стала необхідною і потрібною.
Спільник Каріна, учениця 4-В класу СШ №8, вперше прийшла до бібліотеки в шестирічному віці. Починала читати коротенькі оповідання, казки, а тепер для неї книга на 100 - 200 сторінок не проблема. Великий читацький «стаж» мають Мельник Тетяна, учениця 7-го класу СШ №2 та Клюса Павло, учень 8-го класу СШ №9. Павло привів до бібліотеки і свою маленьку сестричку, яка є дошкільнятком, але вже зараз залюбки вибирає собі книжечки, які потім читає для неї старший брат. Рейнгардт Владислав навчається в 3-А класі СШ №10. Відвідує бібліотеку порівняно недавно - з березня минулого року, але аналізуючи його читацький формуляр,бачимо, що спілкування з книгою стало для нього звичайним і, що дуже важливо, приємним та улюбленим заняттям.
Г. Полянська, бібліотекар відділу обслуговування
1 січня в Україні відзначили 104-річницю з дня народження видатного політичного діяча українського національно-визвольного руху, Голови Революційного Проводу Організації Українських Націоналістів Степана Бандери. До цієї дати в читальному залі Червоноградської міської бібліотеки оформлена книжкова виставка «Велетень духу і боротьби». На виставці представлені книги з історії ОУН-УПА та видання, присвячені життю та діяльності Степана Бандери. До уваги відвідувачів матеріали, що знайомлять із біографією видатного провідника українського націоналістичного руху та розповідають про вплив цієї постаті на майбутню долю України.
Ірина Суворова, завідувач бібліотеки-філії №9
«Я завжди уявляв собі рай у вигляді бібліотеки…»
(Х.- Л. Борхес)
…І тут годі заперечити словам Л.-Х.Борхеса. Бібліотеки завжди є осередком духовного збагачення дітей і молоді, тому допомагає виховувати в учнів потребу самостійно читати, формує літературні інтереси.
Бібліотека-філія №9 при Народному домі у м.Червонограді має літературу на всі смаки та потреби: навчальну, довідкову, історичну, природничу, літературу пригодницького та фантастичного характеру. Бібліотекарі-фахівці задовільняють найвибагливіші запити кожного читача. Підбираючи та рекомендуючи книги, працівники бібліотеки прагнуть навчити своїх читачів відрізняти добро від зла, зробити так, щоб книжкові багатства стали духовними здобутками наших дітей.
Читачів залучаємо до участі в різноманітних заходах, які проводяться у бібліотеці і поза її межами. Співпрацюємо зі школами, дитячими виховними закладами, громадськими організаціями, що займаються проблемами дітей та підлітків, зокрема колективами шкіл № 1, 2, 10, Народного дому, членами літературно-мистецького шахтарського об`єднання «Третій горизонт», ВПУ№11, ЧГБЛ, місцевими ЗМІ та іншими.
Стрімкий розвиток інформаційних технологій також впливає і на зміст та форми культурно-дозвільної роботи: з’явилися нові інтерактивні форми різноманітних заходів, що подобаються нашим користувачам і допомагають їм проводити вільний час ще цікавіше і з більшою користю для себе. Враховуючи це бібліотека змушена також змінюватись, щоб зберегти себе як центр культурно-дозвільної роботи.
Тут читачі мають змогу використовувати можливості Інтернет-центру. Тут вони здійснюють пошук необхідної інформації. В цьому їм постійно допомагають працівники бібліотеки, які здійснюють підбір необхідних матеріалів «на замовлення», а також для написання рефератів,надають усні консультації у оволодінні комп`ютером.
Тому наше завдання полягає в тому, щоб максимально використовувати всі можливі переваги книги і комп`ютера, які повинні не конкурувати, а доповнювати один одного.
Бібліотека була і є популярним місцем спілкування людей.
Покотило Ірина, бібліотекар Інтернет - центру
Прийшла в гості нічка-чарунка
І сон сколихала над вушком.
Святий Миколай подарунки
Тихенько поклав під подушку.
(В. Кленц)
День Святого Миколая в Україні є особливо бажаним дитячим святом і улюбленим у дорослих. За традицією, в ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай приносить подарунки і кладе їх під подушку. Для того щоб отримати подарунки від Миколая, потрібно зовсім небагато: бути чемним, робити добрі вчинки та не забути написати листа зі своїми побажаннями.
Про свої добрі вчинки та подарунки, які отримали цієї ночі, розповіли учні 3 – Б класу (керівник Луцик О. І.) ЧНВК «СШ-колегіум №3» на святі «Великий Чудотворець», що відбулося 19 грудня у бібліотеці – філії №4.
Святий Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників. В народних переказах Чудотворець боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Про все це учні дізнались із розповіді бібліотекаря Ситник Галини Михайлівни. У час наближення Різдвяних свят Галина Михайлівна ознайомила юних читачів із книгами на різдвяну тематику.
Напередодні, бібліотекою проводився конкурс малюнків «Різдвяна казка», в якому школярі взяли активну участь. Найкращі роботи було відзначено призами.
Ділімося зі своїми ближніми своєю любов’ю, добром і щедрістю душі, відчуймо радість свята цього справді казкового дня.
Н. Пилипчук ,провідний методист МЦБС
В листопаді цього року виповнилося сто років з дня народження Андрія Самійловича Малишка (1912 – 1970). Враховуючи важливість постаті Андрія Малишка для розвитку української літератури, Верховна Рада України 21 жовтня 2011 року постановила урочисто відзначити на державному рівні 100-річчя з дня народження поета.
Впродовж року в читальному залі Центральної бібліотеки діяла книжкова виставка «Жайворонок над Україною», присвячена ювілею поета. А 12 грудня за участю старшокласників НВК « СШ- колегіуму» №3, класного керівника, керівника фольклорного ансамблю «Криниченька» Фіялковської Л. І., вчителя української мови і літератури Кутковської Г.М, шкільного бібліотекаря Швець С.Б. відбулася літературна година «І стало слово піснею», присвячена пісенній творчості А. С.Малишка. Пісенність — одна з найголовніших прикмет усієї поезії Малишка. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, П. Майборода, О.Білаш та інші. Поетичну композицію про життя і творчість поета- пісняра підготувала і провела бібліотекар Тарадай О.І. На зустрічі прозвучали записи Малишкових пісень «Моя стежина», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» - це праця бібліотекарів Покотило І.В. і Полянської Г.М. Ансамбль «Криниченька» виконав поетову «Пісню про вчительку» та «Не спить кохання» Н.Бучинської .Найвідомішим твором пісенної спадщини Малишка є пісня «Рідна мати моя» («Пісня про рушник»). Вона здобула велику популярність серед народу, стала народною перлиною. Кожен рядок цієї пісні випромінює доброту і любов, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. І цю пісню, стоячи, співали усі учасники заходу. На завершення теплої і зворушливої зустрічі вчитель української мови і літератури Галина Михайлівна Кутковська сказала: «Нi кiнця, нi краю немає стежинi людського життя, бо однi поколiння змiнюють iнші, але незмiнним залишається почуття вдячностi рiдному дому, отчому порогу».
Пісні Андрія Малишка співають люди різного віку, вони близькі всім, бо йшли від чистого і щирого серця.
Український звичай, мов калиновий чай,
Мов рушник на стіні і обрус на столі.
Кожну мить пам’ятай і весь вік пам’ятай,
Роду свого звичай, український звичай.
(з пісні «Український звичай»)
Наша Україна – прекрасна держава, що має славну історію і давні традиції та звичаї.
Звичаї – складова нашого повсякдення, яку ми вбираємо з молоком матері, зі співом любої бабусі або з легендами, котрими так багата наша земля. В українських звичаях, обрядах, фольклорі - з прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови наших пращурів.
Національні звичаї та традиції українців – це передусім річне коло свят, що наповнювали життя наших предків глибоким змістом. Кожне свято має свою символіку і атрибутику. Ось і новорічну обрядовість ми неодмінно пов’язуємо з її яскравим світлом і пишним вбранням струнких лісових красунь – ялинок. Нині важко уявити собі Новий рік без них.
А як прикрашали свої оселі на різдвяно – новорічні свята наші пращури? Далеко не кожен може відповісти на це, здавалося б, просте запитання. Про неосяжний світ українських звичаїв та традицій читайте на сторінках книг, представлених на нашій виставці ТУТ.
Поезія — це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.
(Л. Костенко)
Червоноградська центральна міська бібліотека – традиційне місце для зібрань творчих людей, тих, хто вміє відчувати душею красу слова. І примхлива зимова погода не завадила шанувальникам поезії зібратись в читальному залі бібліотеки. 9 грудня о 14 год. сюди на літературні посиденьки завітали талановиті поети зі Львова та Сокаля: Ярослав Петришин, Іван Гентош, Любов Долик, Оксана Лозова та Любов Бенедишин. Упродовж кількох годин звучала поезія в авторському виконанні – духовна, патріотична, лірична, гумористична та пародійна.
А творчу канву вечора доповнила презентація кави ORGANO GOLD, представлена громадською організацією «Територія життя», що стала приємною несподіванкою як для львівських гостей, так і для всіх присутніх.
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
(В. Симоненко)
Багато трагедій пережив Український народ, але страшнішого лиха, ніж голод 30-х років, історія не знає. Голодомор залишив глибокий шрам у душі кожного українця. У період з 1932 по 1933 уся Україна перетворилася на зону голодної смерті, гинули цілі родини. Шістнадцять країн світу визнали голодомор 1932-1933рр. геноцидом українського народу.
Ми маємоі пам’ятати тих, хто загинув, пам’ятати історію свого народу. Про ці події свідчать книги і газетні публікації, що представлені на виставці «Голодомор 1932-1933» в читальному залі центральної міської бібліотеки. Крім того виставка знайомить із художніми творами українських письменників, на сторінках яких відображені картини геноциду.
«Коли вбивали голодом, поділитися хлібом було подвигом. Долі цих людей нагадують нам, що героїзм можливий завжди.» (історик В. В’ятрович)