«І стало слово піснею»
- Деталі
- Категорія: Новини
Н. Пилипчук ,провідний методист МЦБС
В листопаді цього року виповнилося сто років з дня народження Андрія Самійловича Малишка (1912 – 1970). Враховуючи важливість постаті Андрія Малишка для розвитку української літератури, Верховна Рада України 21 жовтня 2011 року постановила урочисто відзначити на державному рівні 100-річчя з дня народження поета.
Впродовж року в читальному залі Центральної бібліотеки діяла книжкова виставка «Жайворонок над Україною», присвячена ювілею поета. А 12 грудня за участю старшокласників НВК « СШ- колегіуму» №3, класного керівника, керівника фольклорного ансамблю «Криниченька» Фіялковської Л. І., вчителя української мови і літератури Кутковської Г.М, шкільного бібліотекаря Швець С.Б. відбулася літературна година «І стало слово піснею», присвячена пісенній творчості А. С.Малишка. Пісенність — одна з найголовніших прикмет усієї поезії Малишка. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, П. Майборода, О.Білаш та інші. Поетичну композицію про життя і творчість поета- пісняра підготувала і провела бібліотекар Тарадай О.І. На зустрічі прозвучали записи Малишкових пісень «Моя стежина», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі» - це праця бібліотекарів Покотило І.В. і Полянської Г.М. Ансамбль «Криниченька» виконав поетову «Пісню про вчительку» та «Не спить кохання» Н.Бучинської .Найвідомішим твором пісенної спадщини Малишка є пісня «Рідна мати моя» («Пісня про рушник»). Вона здобула велику популярність серед народу, стала народною перлиною. Кожен рядок цієї пісні випромінює доброту і любов, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. І цю пісню, стоячи, співали усі учасники заходу. На завершення теплої і зворушливої зустрічі вчитель української мови і літератури Галина Михайлівна Кутковська сказала: «Нi кiнця, нi краю немає стежинi людського життя, бо однi поколiння змiнюють iнші, але незмiнним залишається почуття вдячностi рiдному дому, отчому порогу».
Пісні Андрія Малишка співають люди різного віку, вони близькі всім, бо йшли від чистого і щирого серця.
