ПЕТРО СТЕФАНИШИН – ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ СОКАЛЬЩИНИ
- Деталі
- Категорія: З історії Надбужанщини
Тарас Лехман
Імена багатьох колись відомих, але згодом замовчуваних через політичні утиски наших краян повертаються до сучасників. До таких належить і Петро Стефанишин – журналіст, письменник, редактор, видавець, громадський діяч Сокальщини.
Петро Семенович Стефанишин народився 29 січня 1901 року у Сокалі. Він був другою дитиною у селянській сім’ї Семена та Анастасії Стефанишинів. Після відбуття обов’язкової служби батько Петра працював у скарбному уряді.
Початкову освіту Петро Стефанишин здобув у Стрижневі, де в 1907-1911 роках закінчив чотири класи народної кшоли і відразу переїхав до Сокаля. Тут продовжив навчання у Сокальській державній гімназії. Під час листопадових подій 1918 року Петро Стефанишин вже був семикласником гімназії. У цей час брав активну участь у перебранні влади від австрійської адміністрації.
Належав до студентської сотні п’ятої Сокальської бригади УГА. Завданням цієї бригади було у випадку сильнішого наступу поляків на українські оборонні позиції вздовж кордону Сокальського повіту зміцнити його оборону. Тобто, бригада виконувала функції резервної. Очевидно, що це було ще й продиктовано молодим віком вояків їх незрілістю та «необстріляністю». А такі становили більшість. 1919 року під час відступу Української Галицької Армії на схід Петро Стефанишин потрапив у польський полон під Копичницями. Після кількамісячного перебування у таборі для полонених у Пікуличах повернувся до Сокаля, де захотів продовжити навчання.
У 1920-1921 роках склав екстерном випускні гімназійні іспити. Тож після закінчення гімназії записався до Українського таємного університету у Львові на філософський відділ. Тут вичав латинську літературу, грецьку міфологію та україністику. Здобуті знання згодом неабияк знадобилися йому у творчій діяльності, журналістській практиці.
Україна. Історія. Факти і дати.
- Деталі
- Категорія: Новини
У бібліотеці – філії №3 стартувала декада історичної пам’яті «Україна. Історія. Факти і дати». З цієї нагоди оформлена книжкова виставка «Історична пам'ять поколінь», де відображена іформація про знакові події в історії нашої держави. Тут усі бажаючі можуть отримати інформацію про День Соборності, Міжнародний день памяті жертв Голокосту, Державний Прапор України та День пам’яті героїв Крут.
Розпочалась декада інформаційним калейдоскопом до Дня Соборності України «Тільки разом збережемо незалежність». Користувачі бібліотеки не лише познайомились з маловідомими фактами про проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році, корисною Інтернет – інформацією, а й переглянули документальний фільм“Акт Злуки: відтворення історичної правди”.
Більше інформації ви можете отримати в бібліотеці – філії №3, вул. М. Грушевського,2. Запрошуємо!
На гостини до бібліотеки
- Деталі
- Категорія: Новини
Різдвяні свята – це час, коли наповнюються радістю серця кожного з нас, і всі стають трішки добрішими, трішки веселішими і трішки щасливішими. На фольклорні посиденьки «Колядують зорі на Різдво Христове» у бібліотеку – філію №3 завітали наші постійні користувачі: щиро віншували працівникам бібліотеки, засівали та колядували, прославляли народження Христа. Читачі бібліотеки у теплій родинній атмосфері слухали розповідь бібліотекаря Галини Гадівської про свята різдвяного циклу та походження і значення колядок, доповнюючи її колядками з різних місцевостей Західної України. А поринути у дивовижний світ різдвяних свят нашим читачам допоможуть книги, представлені книги на виставці «У передчутті незвичайного дива».
Чи може один лист щось змінити?
- Деталі
- Категорія: Новини
6 грудня користувачі та гості центральної бібліотеки міста мали нагоду долучитись до Марафону написання листів 2016 – правозахисної акції, яка щорічно проходить у понад двохсот країнах світу. Організатором Марафону є неурядова міжнародна організація Amnesty international, координатор у Червонограді – Оксана Ковальчук. За допомогою цієї правозахисної кампанії звільняють несправедливо засуджених, змінюють репресивні закони та допомагають жертвам порушень прав людини не здаватись. У рамках Марафону люди з цілого світу пишуть листи на захист осіб, чиї права порушені, і на знак солідарності з ними.
Зусилля учасників марафону в бібліотеці були спрямовані на підтримку 6 справ людей з усіх частин світу, права яких були порушені. Серед них: Ервін Ібрагімов з України, Зейнаб Джалалян з Ірану, Ільхам Тохті – професор з Китаю, Ерен Кескін з Туреччини, Енні Альфред з Малаві і Джохан Тетеріка з Індонезії. Кожен присутній подарував кілька теплих слів у листі, до зовсім незнайомих їм людей, яким так необхідна підтримка. Адже «Коли ти бачиш таку підтримку від людей, як ти можеш відступити? Ти будеш йти тільки вперед! Триматися заради цих людей. Вони вірять у тебе. А якщо в тебе вірять, то у тебе все вийде!» - Геннадій Афанасьєв, кримський активіст, звільнений у 2016 році. Також були підписані петиції до урядів країн незаконно засуджених героїв та героїнь Марафону написання листів 2016.
Ірина Покотило, бібліотекар Інтернет – центру ЦБ
У ПАТРІОТИЧНОМУ ПОРИВІ
- Деталі
- Категорія: З історії Надбужанщини
Тарас Лехман
(З історії Сокальської повітової газети «Голос з-над Бугу»)
Листопадові події 1918-го року, проголошення ЗУНР, сприяли появі багатьох українських газет у повітових містечках Східної Галичини. Не став винятком і Сокаль.
12 грудня 1918-го року тут вийшов друком перший номер газети «Голос з-над Буга» (за оригіналом видання – саме закінчення «а», а не «у», що відповідало тодішнім нормам правопису), як орган Сокальської повітової ради, і вона стала першою друкованою газетою-ластівкою на теренах Сокальщини. Часопис висвітлював процеси будівництва молодої держави і розгортання українсько-польської війни (1918-1919 рр.) на північно-західних кордонах ЗУНР, друкував поіменні списки полеглих у боях українських січових стрільців, воїнів Української Галицької Армії. Основні рубрики: «Новинки», «Вісті з краю», «З світа», «Урядова часть», «Звідомлення про бої».
Перший редактор – Ярослав Біленький.
Після поразки ЗУНРу у 1919 році газета припинила своє існування. Відновила вихід аж у 1936 році і виходила до 1938 року. Хоча спочатку була задекларована як двотижневик, але перших два роки приходила до читачів не завжди регулярно.
Газета (обсяг – чотири сторінки, кожна обсягом формату А 3) започаткувала подвійний облік номерів: щомісячний і наскрізний – від 1-го числа. З 15 липня 1938 року, коли видання стало тижневиком, редакція запровадила новий, щомісячний відлік чисел.
