"Що не вірш - то пісня. Що не поезія - то така багатюща барвиста симфонія, в якій болить і воскресає жива Любов". Зі словами  Любов Долик  про поезію  Любов Бенедишин важко не погодитись...і в цьому переконались усі, хто недільного, вихідного дня, 28 липня, завітали до Літературної вітальні Червоноградської  публічної бібліотеки на зустріч з Любов Бенедишин - талановитою поетесою зі Сокаля, авторкою 12 поетичних збірок. Її віршоване слово друкувалося в журналах "Дніпро", "Золота пектораль", "Скіфія", "М'ята", "Франкова  нива" та інших всеукраїнських, міжнародних засобах масової інформації. 

Ми залюбки мандрували життєвим та творчим шляхом людини, яка вміє зворохобити душу читача своїм вишуканим поетичним словом. В залі не було байдужих очей...Тема духовності, громадської, філософської, інтимної лірики знаходили суголосся в душах вдячних слухачів.

Однією з особливостей чудової поезії є її сприйняття через музику і прекрасно, коли поетичні рядки зачіпають струни душі ще однієї творчої людини - композитора і тоді народжується пісня! Як приємно було спостерігати за дуетом творчих людей - Любові Бенедишин і Олександра Свєтогорова, які  творили її величність - пісню! Вони самі насолоджувалися цією пісенною аурою і ланцюговою реакцією, з любов'ю, передавали це глядачам в залі! Це було так щиро і невимушено...

  І як на святі без сюрпризів - дарунків? І знову звучала пісня - від Оксана Маїк і Олександр Свєтогоров. Щиро раділа авторка поетичним  вітанням від Надія Самсін та Ганни  Кузьмак. Це був неймовірний поетично - пісенний день! Саме ось таких - теплих, щирих миттєвостей спілкування нам зараз так бракує...

Дякуємо  усім, хто  цього літнього дня був з нами, хто своєю  присутністю разом з Любою  Бенедишин  і Олександром Свєтогоровим зробили  його незабутнім! 

Дякуємо Богу і нашим захисникам, що день минув без тривог! Слава Україні!