Презентація книги "Лемберґ: мамцю, ну не плач» відбулась 25 квітня в Червоноградській публічній бібліотеці, розпочати яку довелось в укритті через оголошену повітряну тривогу. Її представила авторка - письменниця, фотохудожниця, журналістка Олена Чернінька. Пані Олена – мама Воїна – Героя. Свою книгу вона присвятила єдиному сину, зниклому безвісти обороняючи Бахмут. Михайло пішов добровольцем на фронт у перші дні повномасштабного вторгнення росії. Весь час був у найгарячіших точках, ризикував життям, рятував товаришів, став улюбленцем побратимів завдяки своїй мужності, отимізму, поміркованому гумору. Завжди був попереду. І постійно думками і серцем з ним були мама і молода дружина Марта. Як вдалося їм пережити важку звістку про зникнення Михайла та долати щоденну тривогу та біль, яка не залишає ні на мить?  Пані Олена розповіла, що їй допомогли книги відомого австрійського психотерапевта Віктора Франкла, який писав: «Першими ламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Після них ті, хто не вірив в те, що це коли-небудь закінчиться. Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях…». Вона почала шукати сенс у творчості і через творчість видаляти біль. Писала пости у Фейсбук під хештегом #ЛембергМамцюНуНеПлач. Таким чином  спілкувалась із сином у листах до нього, згадувала цікаві історії з їхнього життя, описувала свій стан. Згодом ці короткі листи переросли в оповідання. « Мені почали писати багато незнайомих людей та ділитись своїми враженнями. Я отримала колосальну підтримку – говорить пані Олена - так народилась ідея зібрати написане в книгу».  Кожна глава у "Лемберг: мамцю, ну не плач" – окреме оповідання. Це спогади про дитинство Михайлика, його зрілість, формування мужнього воїна-захисника, відчуття мами від початку війни, розповіді військових побратимів. Написана книга майстерно та вишукано, з елементами болю і гумору. У ній, за словами авторки, немає жодного вигаданого слова. Лише відкрита правда, як відкрита рана. І велика віра в життя.

  Зустріч з Оленою Чернінькою не залишила байдужим нікого. У залі панували емоції, кожен з присутніх пропустив біль матері через себе. Модерувала зустріч письменниця Ніка Нікалео.

Низький уклін та подяка пані Олені за Сина – Героя!