Крізь мури замовчувань
- Деталі
- Категорія: Новини
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. Невідома кількість жертв – від 5 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією.
За радянської влади тема Голодомору була заборонена, але це не означає, що про неї не писали. Так, нещодавно були розшукані ненадруковані вірші Андрія Малишка, написані ще в 1964 році, в яких згадується Голодомор:
...Із тридцять третім голим роком,
Голодно-голим та німим,
Та тричі пухлим. Хай би з ним
Поїли б кору і комору,
Траву і шкуру, цвіль і міль,
Та мерли б жовті, як з похміль,
Без трун понесені із двору.
Нізащо. Просто. Без вини.
До Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій в бібліотеці – філії№3 проведено вечір пам'яті «Голодомор 1932 – 1933: геноцид українського народу» для учнів ЗШ№2. Діти довідались про нові факти з історії України, познайомились з документальними та художніми книгами про голокост, подивились документальні фільми та уривок із художнього фільму. Користувачам бібліотеки презентовано книжкову виставку «Голодомор 1932- 1933 років в Україні: злочин влади – трагедія народу». На книжковій виставці представлено документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом.
У центральній міські бібліотеці пройшла година-реквієм «Сльозою спомин озоветься» для старшокласників ЗШ№12. Учні дізналися яких страшних жертв зазнав український народ у цій безкровній війні. Бібліографічний огляд «Був чорний мор» ознайомив дітей із документальними матеріалами, художніми творами, спогадами очевидців що розкривають правду про моторошні події нашої історії. Гортали сторінки та усвідомлювали весь трагізм тих часів і скорботі схиляли голови перед пам'яттю невинних жертв.
