Історія бібліотек
  • Реєстрація

І 200 років тому в місті була бібліотека

   Перша бібліотека в Кристинополі була створена в 1773 році. Ігумен василіанського монастиря Корнелій Срочинський, дбаючи про освіту монахів, виділив 300 злотих на закупівлю книжок, окремо зазначивши, щоб бібліотека кожного року поповнювалась новими виданнями. 
   Вже в кінці ХVІІІ століття новостворений духовний центр у Кристинополі почав відігравати непересічну роль на стику земель Галичини і Волині. Звідси поширювався вплив освітянської діяльності на всю надбужанську смугу. Саме тому, сюди після ліквідації Городиського монастиря на Волині була перенесена на збереження особлива реліквія, важлива пам’ятка староукраїнської мови ХІІ -ХІІІ ст. ”Апостол”. В роки Першої світової війни його вивезли до Росії.
   Інші документальні дані про діяльність бібліотек датовані 15 лютим 1885 року: „Основано в Кристинополі Народну читальню для просвіти міщан. Відкриття читальні сполучене з науковими популярними прелекціями одбулось в обширеній салі монастиря в присутності оо. Василіан і численних міщан. Між прелекціями співав хор молоді під проводом місцевого півця Ігната Полотнюка народні пісні з нот”
   Заслуга у відкритті читальні належить отцю Василю Чернецькому, який був одним з перших народовців, що багато займався освітньою працею і одночасно досліджував минуле своїх околиць.
   У вересні 1904 року у Кристинополі , Новому Дворі і Клюсові закладено нові читальні товариства „Просвіта”. Як сказано в архівних документах (фонд 684, опис і історична довідка про Кристинопіль) : „З чужих гостей були делегати філії „Просвіти” з Сокаля , членів писалось як на початок досить багато – найбільше з Клюсова. Читальні заложено за поміччю оо. Ректора Сімкова. 20 і 21 жовтня давали члени читальні у Кристинополі і Новому Дворі виставу „Урльопники”. Всі представлення відбувалися за почином і під доглядами о. Сімкова.
   19 грудня в день св. Миколая давали члени читальні з Клюсова представлення „Гостина св. Миколая”. Всім гостям дуже сподобалось - того вечора те саме два рази грали”
   Враховуючи, що на початку ХХ ст. в Кристинополі проживало близько 500 українців, які були, в основному, неписьменні, то можна згодитись з невідомим автором історичного запису, що 43 члени в „Просвіті” дійсно є значною кількістю. Ще відомо, що в читальні було 78 книг, які постійно пропагувалися серед решти населення.
   Можливо, саме діяльність просвітницьких організацій сприяла вирішенню долі нашого визначного земляка – о. Йосафата Скрутеня (1894-1951рр.). Родом він з сусіднього Пархача (тепер Межиріччя), закінчив університет в Римі „Грегоріянум,” був в групі ініціаторів журналу „Богословія” та Богословського наукового товариства у Львові. З 1922 по 1939 рр. – редактор „Записок ЧСВВ”, навколо яких згуртував таких науковців, як І. Крип’якевич, Я. Гординський, В. Щурат, М. Голубець, І. Огієнко та ін.
   Як вчений і священик – душпастир Йосафат дбав про освіту українців, гаряче підтримував розвиток рідної мови та видання дешевих книжечок для населення.
   То можна стверджувати, що читальні відіграли значну роль у національному відродженні нашого краю.

Статистика

095226
Сьогодні
Вчора
Тиждень
Минулий тиждень
Місяць
Минулий місяць
Вся статистика
66
22
326
80420
1483
1203
95226
Your IP: 54.158.55.5
Server Time: 2017-10-23 22:47:20
Счетчик joomla
777step.net