Григорій Степанович Лапець народився 13 січня 1938 року в селі Туринка Жовківського району. У 1955 році закінчив школу і вступив на навчання у Львівське технічне училище №2. Після його закінчення скерований на роботу в м. Кременчуг, пізніше працює в Луганську і Кадіївці – на підприємствах гірничої промисловості.
У 1962 році разом з сім’єю повертається на рідну Галичину, працює на першій «Червоноградській», згодом (і до виходу на пенсію) – на шостій «Великомостівській». Шахтарський стаж чималий – 32 роки.
З1965 року Григорій Лапець проживав у Червонограді, де одразу ж став активним членом нородної студії образотворчого мистецтва, адже малювати почав ще у 1958 році. В доробку художника – аматора – цикл картин, які творять цілу історію зародження, розбудови і розквіту шахтарського міста, що стало йому рідним.
Творча натура Григорія Степановича шукала самореалізації в інших видах мистецтва: він береться за виготовлення художніх виробів з металу, з його вмілих рук виходять філігранні макети храмів, вишукані вази, тарелі… Загальноміський фестиваль – конкурс «Великодні візерунки» дає новий приплив творчої енергії і натхнення: з 2002 року він – активний його учасник і в номінації «Великодня писанка» неодноразово нагороджується дипломами, в тому числі у 2006 році – за перше місце. Писанка стає його новим захопленням. Традиційні народні взори, які використовував в ранній юності і молодості (бо завжди писав писанки до свят), доповнює новими оригінальними орнаментами. Творчий почерк Лапця – писанкаря – самобутній, оригінальний. Свої роботи щедро роздаровував друзям, знайомим.
У серпні 2006 року Григорія Степановича не стало. У дружини Віри Костянтинівни, з якою виховав двоє синів, залишилися картини, невелика колекція писанок і добра сотня «накиданих» на сторінках шкільного зошита, в альбомі, часом на окремих аркушах ескізів писанок, що свідчить, що творчий потенціал його як писанкаря далеко не вичерпаний.